Ірина Сахно
Намагаюся зосередитися і працювати. Не виходить, всі думки про тебе і зовсім не робочі.
Переді мною все, про що я мріяв!
Я дуже тебе люблю, ти моє щастя.
Рахат-лукум мого серця! Твої губи подібні чудовому шербету, а очі – блискучим льодяникам … Твій голос ніжний, як повітряний зефір, а сміх солодкий, як патока. І я не втомлююся дякувати небеса за дві речі: за те, що ти є і за те, що я не діабетик!
Ти просто зобов’язана сходити до редакції Космополітен, а то я чув їм ніяк не знайти модель для головної сторінки.
